Сфагнум (сфагн, сфагновий торф'яний мох, білий мох) — рід сфагнових, або торф'яних (білих), мохів (Sphagnidae), який включає 320 видів. Близько 30 видів ростуть на мохових болотах Полісся, місцями в Лісостепу та Карпатах.[1]
Від грец. «сфагнус». Багаторічний одно- і дводомний болотний мох.
Сфагнові мохи утворюють суцільний, хиткий, товстий, м'який, пухкий килим
(дерновину) від світло-зелених до бурих або червонуватих відтінків.
Вони без коріння, мають лише ніжні кореневі волоски (ризоїди). Прямостояче (висотою 10—20 см) м'яке стебло
з пучковидно розташованими гілками і одношарові листя містять велику
кількість мертвих водоносних (гіалінових) клітин з порами, легко
всмоктують воду, що обумовлює високу вологоємність сфагнума і сприяє
швидкому розвитку верхових боліт в місцях, де з'являються ці мохи. Листя
без жилки, складаються з гіалінових і хлорофілоносних клітин.
гаметофіт сфагнума
Стебла сфагнуму щорічно в нижній частині відмирають (зростання стебла продовжують верхівкові гілки), утворюючи торф.
Велику роль відіграють сфагнові мохи у формуванні та житті боліт.
Процес торфоутворення відбувається завдяки застійному перезволоженню,
відсутності кисню і створенню мохами кислого середовища. Ці умови
виявляються несприятливими для процесів гниття, що перешкоджає розкладанню сфагнуму.Відомо бл. 350 видів сфагнуму, 320 розповсюджені широко.
(Із Вікіпедії)
Немає коментарів:
Дописати коментар